1. Орфографічний словник української мови

здичавіння

здича́віння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здичавіння — -я, с. Дія і стан за знач. здичавіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. здичавіння — Здича́віння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. здичавіння — ЗДИЧА́ВІННЯ, я, с. Дія і стан за знач. здича́віти. Надмірні податки довели населення до жахливих злиднів і здичавіння (Тулуб, Людолови, II, 1957, 461). Словник української мови в 11 томах