1. Великий тлумачний словник сучасної мови

здичавіння

здича́віння

-я, с.

Дія і стан за знач. здичавіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здичавіння — здича́віння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. здичавіння — Здича́віння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. здичавіння — ЗДИЧА́ВІННЯ, я, с. Дія і стан за знач. здича́віти. Надмірні податки довели населення до жахливих злиднів і здичавіння (Тулуб, Людолови, II, 1957, 461). Словник української мови в 11 томах