зникнути
Зни́кнути, -кну, -кнеш, -кнуть
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зникнути — зни́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зникнути — 1. (перестати бути видимим) зникнути (пропасти, щезнути) з очей; (пропасти невідомо куди) був (була, було, були) та загув (загула, загуло, загули); не було й духу, й сліду; мокре місце залишилося від чого. Словник фразеологічних синонімів
- зникнути — див. зникати Словник синонімів Вусика
- зникнути — [зникнутие] -ну, -неиш; мин. -ик, -икла і -нуў, -нула; нак. -ние, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
- зникнути — див. зникати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зникнути — зни́кнути (ще́знути) з горизо́нту якого. Перестати з’являтися десь. — Так ти якось ні з сього ні з того щез із нашого горизонту, так безслідно пропав... (І. Франко); Ім’я юної чемпіонки надовго зникло з спортивного горизонту (В ім’я Вітч.). Фразеологічний словник української мови
- зникнути — ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- зникнути — ЗНИ́КНУТИ див. зника́ти. Словник української мови в 11 томах
- зникнути — Зникнути см. зникати. Словник української мови Грінченка