зникнути

Значення в інших словниках

1. зникнути — зни́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. зникнути — 1. (перестати бути видимим) зникнути (пропасти, щезнути) з очей; (пропасти невідомо куди) був (була, було, були) та загув (загула, загуло, загули); не було й духу, й сліду; мокре місце залишилося від чого. Словник фразеологічних синонімів
3. зникнути — див. зникати Словник синонімів Вусика
4. зникнути — [зникнутие] -ну, -неиш; мин. -ик, -икла і -нуў, -нула; нак. -ние, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
5. зникнути — зни́кнути (ще́знути) з горизо́нту якого. Перестати з’являтися десь. — Так ти якось ні з сього ні з того щез із нашого горизонту, так безслідно пропав... (І. Франко); Ім’я юної чемпіонки надовго зникло з спортивного горизонту (В ім’я Вітч.). Фразеологічний словник української мови
6. зникнути — ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
7. зникнути — Зни́кнути, -кну, -кнеш, -кнуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. зникнути — ЗНИ́КНУТИ див. зника́ти. Словник української мови в 11 томах
9. зникнути — Зникнути см. зникати. Словник української мови Грінченка