кавуняччя
Кавуня́ччя, -ччя, -ччю, -ччям
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кавуняччя — кавуня́ччя іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- кавуняччя — -я, с., збірн., розм. Кавуни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кавуняччя — КАВУНЯ́ЧЧЯ, я, с., збірн., розм. Кавуни. — А кавуняччя в нього яке! Так черева проти сонця й повивертало! (Гр., Без хліба, 1958, 51); Величезна гора, складена з кавуняччя, здіймається над палубою (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 144). Словник української мови в 11 томах
- кавуняччя — Кавуняччя, -чя с. Собирательное отъ кавун. І як уродився ж той баштан! то кавуняччя оттаке, а дині оттакі! Рудч. Ск. II. 9. Словник української мови Грінченка