1. Орфографічний словник української мови

кавуняччя

кавуня́ччя

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кавуняччя — -я, с., збірн., розм. Кавуни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кавуняччя — Кавуня́ччя, -ччя, -ччю, -ччям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. кавуняччя — КАВУНЯ́ЧЧЯ, я, с., збірн., розм. Кавуни. — А кавуняччя в нього яке! Так черева проти сонця й повивертало! (Гр., Без хліба, 1958, 51); Величезна гора, складена з кавуняччя, здіймається над палубою (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 144). Словник української мови в 11 томах
  4. кавуняччя — Кавуняччя, -чя с. Собирательное отъ кавун. І як уродився ж той баштан! то кавуняччя оттаке, а дині оттакі! Рудч. Ск. II. 9. Словник української мови Грінченка