квиління

Значення в інших словниках

1. квиління — квилі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. квиління — -я, с. Дія за знач. квилити та звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. квиління — КВИЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. квили́ти і звуки, утворювані цією дією. Палкими блискавицями, мечами хотіла б я вас виховать, слова!... Словник української мови у 20 томах
4. квиління — ВИТТЯ́ (протяжливі тужливі звуки собак, вовків і деяких інших тварин, а також вітру тощо), ЗАВИВА́ННЯ, СКИ́ГЛЕННЯ, СКИ́ГЛІННЯ, ЗА́ВОДИ розм., ВИЙ рідко, КВИЛІ́ННЯ рідко. І враз від греблі почулося вовче виття (М. Словник синонімів української мови
5. квиління — КВИЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. квили́ти та звуки, утворювані цією дією. Палкими блискавицями, мечами хотіла б я вас виховать, слова! Щоб ви луну гірську будили, а не стогін, щоб краяли, та не труїли серце, щоб піснею були, а не квилінням (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах