1. Великий тлумачний словник сучасної мови

квиління

квилі́ння

-я, с.

Дія за знач. квилити та звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квиління — квилі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. квиління — КВИЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. квили́ти і звуки, утворювані цією дією. Палкими блискавицями, мечами хотіла б я вас виховать, слова!... Словник української мови у 20 томах
  3. квиління — ВИТТЯ́ (протяжливі тужливі звуки собак, вовків і деяких інших тварин, а також вітру тощо), ЗАВИВА́ННЯ, СКИ́ГЛЕННЯ, СКИ́ГЛІННЯ, ЗА́ВОДИ розм., ВИЙ рідко, КВИЛІ́ННЯ рідко. І враз від греблі почулося вовче виття (М. Словник синонімів української мови
  4. квиління — Квилі́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. квиління — КВИЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. квили́ти та звуки, утворювані цією дією. Палкими блискавицями, мечами хотіла б я вас виховать, слова! Щоб ви луну гірську будили, а не стогін, щоб краяли, та не труїли серце, щоб піснею були, а не квилінням (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах