1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ключниця

Клю́чниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ключниця — клю́чниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. ключниця — -і, заст. Жін. до ключник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ключниця — КЛЮ́ЧНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до клю́чник 1. На Хрестителя, саме так як вже спати лягали, – загадує мені ключниця віхтювати підлогу в паничевій світлиці (О. Словник української мови у 20 томах
  4. ключниця — КЛЮ́ЧНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до клю́чник 1. Через годину ввійшов в пекарню Ястшембський і звелів Василині ставати за горничну, а Одарці за ключницю (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. ключниця — Ключниця, -ці ж. Ключница. Словник української мови Грінченка