ключниця
клю́чниця
-і, заст.
Жін. до ключник 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ключниця — клю́чниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- ключниця — КЛЮ́ЧНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до клю́чник 1. На Хрестителя, саме так як вже спати лягали, – загадує мені ключниця віхтювати підлогу в паничевій світлиці (О. Словник української мови у 20 томах
- ключниця — Клю́чниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ключниця — КЛЮ́ЧНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до клю́чник 1. Через годину ввійшов в пекарню Ястшембський і звелів Василині ставати за горничну, а Одарці за ключницю (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- ключниця — Ключниця, -ці ж. Ключница. Словник української мови Грінченка