коваль

Значення в інших словниках

1. Коваль — Кова́ль прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
2. коваль — -я, ч. Майстер, що куванням обробляє метал, виготовляє металеві предмети. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коваль — КОВА́ЛЬ, я́, ч. Майстер, що куванням обробляє метал, виготовляє металеві предмети. Коваль клепле, доки тепле (приказка); Якби кайдани перегризти, То гриз потроху б. Так не ті, Не ті їх ковалі кували, Не так залізо гартували (Т. Словник української мови у 20 томах
4. коваль — кова́ль: ♦ добрий кова́ль, коли́ зелі́зо горя́че про вправного фахівця (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. коваль — Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує. Говориться про дуже доброго майстра. Коли не коваль, то і рук не погань. Не берися за справу, якої не вмієш робити. Коваль без кліщів, як без рук. Бо ніяк взяти гаряче залізо. Коваль клепле, поки тепле. Приповідки або українсько-народня філософія
6. коваль — КОВА́ЛЬ, я́, ч. Майстер, що куванням обробляє метал, виготовляє металеві предмети. Коваль клепле, доки тепле (Номис, 1864, .№ 5927); Якби кайдани перегризти, То гриз потроху б. Так не ті, Не ті їх ковалі кували, Не так залізо гартували (Шевч. Словник української мови в 11 томах
7. коваль — Коваль, -ля м. 1) Кузнецъ. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. К. ЧР. Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. Ном. № 2548. 2) холо́дний коваль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. Стор. МПр. 155. Словник української мови Грінченка