1. Приповідки або українсько-народня філософія

коваль

Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує.

Говориться про дуже доброго майстра.

Коли не коваль, то і рук не погань.

Не берися за справу, якої не вмієш робити.

Коваль без кліщів, як без рук.

Бо ніяк взяти гаряче залізо.

Коваль клепле, поки тепле.

Роби діло в час.

Коваль провинив, а цигана повісили.

За винного потерпів невинний лиш тому, що винуватий мав вплив.

Кували ковалі, то великі то малі.

Всі робили, без розбору.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Коваль — Кова́ль прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. коваль — -я, ч. Майстер, що куванням обробляє метал, виготовляє металеві предмети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коваль — КОВА́ЛЬ, я́, ч. Майстер, що куванням обробляє метал, виготовляє металеві предмети. Коваль клепле, доки тепле (приказка); Якби кайдани перегризти, То гриз потроху б. Так не ті, Не ті їх ковалі кували, Не так залізо гартували (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. коваль — кова́ль: ♦ добрий кова́ль, коли́ зелі́зо горя́че про вправного фахівця (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. коваль — Кова́ль, -ля́, -ле́ві, -ле́м, -ва́лю! -валі́, -валі́в, -валя́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. коваль — КОВА́ЛЬ, я́, ч. Майстер, що куванням обробляє метал, виготовляє металеві предмети. Коваль клепле, доки тепле (Номис, 1864, .№ 5927); Якби кайдани перегризти, То гриз потроху б. Так не ті, Не ті їх ковалі кували, Не так залізо гартували (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  7. коваль — Коваль, -ля м. 1) Кузнецъ. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. К. ЧР. Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. Ном. № 2548. 2) холо́дний коваль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. Стор. МПр. 155. Словник української мови Грінченка