1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

компаньйонка

Компаньйо́нка, -нки, -нці; -йо́нки, -йо́нок

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компаньйонка — компаньйо́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. компаньйонка — -и. Жін. до компаньйон 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. компаньйонка — КОМПАНЬЙО́НКА, и, ж. Жін. до компаньйо́н 1, 3. – Пустив я твою компаньйонку чи економку додому на тиждень, а вона от і забарилась (І. Словник української мови у 20 томах
  4. компаньйонка — компаньйонка: ◊ мурована компаньйонка → морований Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. компаньйонка — КОМПАНЬЙО́НКА, и, ж. Жін. до компаньйо́н 1, 3. — Пустив я твою компаньйонку чи економку додому на тиждень, а вона от і забарилась (Н.-Лев., IV, 1956, 247); *У порівн. В товаристві двох гусей. Що були мов компаньйонки І в літанні помагали. Пелікан слабий прилинув (Л. Укр., IV, 1954, 189). Словник української мови в 11 томах