1. Словник української мови у 20 томах

компаньйонка

КОМПАНЬЙО́НКА, и, ж.

Жін. до компаньйо́н 1, 3.

– Пустив я твою компаньйонку чи економку додому на тиждень, а вона от і забарилась (І. Нечуй-Левицький);

Її компаньйонка, молода куркулівна, кінчила, згідно з своїми планами, курси машинопису й уже півроку шукала собі посади (В. Підмогильний);

І компаньйонка вміє бути вірною, а за дізнані добродійства, за щире прихильне серце – вдячною (О. Кобилянська);

Компаньйонка баронеси підпирала Швейка, що сидів у ліжку, і теж пускала сльози (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

* У порівн. В товаристві двох гусей, Що були мов компаньйонки І в літанні помагали, Пелікан слабий прилинув (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компаньйонка — компаньйо́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. компаньйонка — -и. Жін. до компаньйон 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. компаньйонка — компаньйонка: ◊ мурована компаньйонка → морований Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. компаньйонка — Компаньйо́нка, -нки, -нці; -йо́нки, -йо́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. компаньйонка — КОМПАНЬЙО́НКА, и, ж. Жін. до компаньйо́н 1, 3. — Пустив я твою компаньйонку чи економку додому на тиждень, а вона от і забарилась (Н.-Лев., IV, 1956, 247); *У порівн. В товаристві двох гусей. Що були мов компаньйонки І в літанні помагали. Пелікан слабий прилинув (Л. Укр., IV, 1954, 189). Словник української мови в 11 томах