кошенятко
Кошеня́тко, -тка, -ткові; -ня́тка, -ня́ток
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кошенятко — кошеня́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- кошенятко — -а, с. Зменш.-пестл. до кошеня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кошенятко — КОШЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до кошеня́. Іде раз Мокрина, а за нею кошенятко. Вона й не догляділа, придавила якось дверима (Панас Мирний); Є в садку [дитячому] ще й цуценятко, є ласкаве кошенятко (Н. Словник української мови у 20 томах
- кошенятко — КОШЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до кошеня́. Іде раз Мокрина, а за нею кошенятко. Вона й не догляділа, придавила якось дверима (Мирний, II, 1954, 102); Є в садку [дитячому] ще й цуценятко, є ласкаве кошенятко (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 69). Словник української мови в 11 томах