1. Орфографічний словник української мови

кошенятко

кошеня́тко

іменник середнього роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кошенятко — -а, с. Зменш.-пестл. до кошеня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кошенятко — КОШЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до кошеня́. Іде раз Мокрина, а за нею кошенятко. Вона й не догляділа, придавила якось дверима (Панас Мирний); Є в садку [дитячому] ще й цуценятко, є ласкаве кошенятко (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. кошенятко — Кошеня́тко, -тка, -ткові; -ня́тка, -ня́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кошенятко — КОШЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до кошеня́. Іде раз Мокрина, а за нею кошенятко. Вона й не догляділа, придавила якось дверима (Мирний, II, 1954, 102); Є в садку [дитячому] ще й цуценятко, є ласкаве кошенятко (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 69). Словник української мови в 11 томах