куцохвостий

Значення в інших словниках

1. куцохвостий — куцохво́стий прикметник Орфографічний словник української мови
2. куцохвостий — див. чорт Словник синонімів Вусика
3. куцохвостий — -а, -е. З коротким чи обрубаним хвостом. || у знач. ім. куцохвостий, -того, ч. Тварина з коротким чи обрубаним хвостом. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. куцохвостий — КУЦОХВО́СТИЙ, а, е. З коротким або обрубаним хвостом. Куцохвості миші-нориці зовсім розгубилися – їх, мабуть, ошелешив раптовий простір і сонце (О. Донченко); Зайшов у двір з куцохвостим, по-міському делікатним, підстриженим цуценям (Є. Словник української мови у 20 томах
5. куцохвостий — ЗА́ЄЦЬ (тварина), ВУХА́НЬ розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦОХВО́СТИЙ розм., КОСОО́КИЙ розм., СПЛЮХ діал. На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць (М. Стельмах); Великий вухань, міцно підкидаючи задніми ногами, стрімголов мчав із кущів (М. Словник синонімів української мови
6. куцохвостий — КУЦОХВО́СТИЙ, а, е. З коротким або обрубаним хвостом. — Но, но, розтріскоталася, сороко куцохвоста! — скрикнула мати (Фр., І, 1955. 62); Куцохвості миші-нориці зовсім розгубилися — їх, мабуть, ошелешив раптовий простір і сонце (Донч. Словник української мови в 11 томах
7. куцохвостий — Куцохвостий, -а, -е Съ короткимъ хвостомъ. Вх. Зн. 31. Словник української мови Грінченка