1. Словник української мови у 20 томах

куцохвостий

КУЦОХВО́СТИЙ, а, е.

З коротким або обрубаним хвостом.

Куцохвості миші-нориці зовсім розгубилися – їх, мабуть, ошелешив раптовий простір і сонце (О. Донченко);

Зайшов у двір з куцохвостим, по-міському делікатним, підстриженим цуценям (Є. Пашковський);

Курка була куцохвоста, підморгувала одним оком, і здавалося, що вона дуже гладка (О. Іваненко, пер. з тв. Г.-К. Андерсена);

* Образно. – Но, но, розтріскоталася, сороко куцохвоста! – скрикнула мати (І. Франко);

// у знач. ім. куцохво́стий, того, ч. Тварина з коротким або обрубаним хвостом (перев. про зайця).

Ось зараз вискочить куцохвостий з-за куща, бухне з дула білий клуб диму, і заєць покотиться під гору (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куцохвостий — куцохво́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. куцохвостий — див. чорт Словник синонімів Вусика
  3. куцохвостий — -а, -е. З коротким чи обрубаним хвостом. || у знач. ім. куцохвостий, -того, ч. Тварина з коротким чи обрубаним хвостом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. куцохвостий — ЗА́ЄЦЬ (тварина), ВУХА́НЬ розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦОХВО́СТИЙ розм., КОСОО́КИЙ розм., СПЛЮХ діал. На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць (М. Стельмах); Великий вухань, міцно підкидаючи задніми ногами, стрімголов мчав із кущів (М. Словник синонімів української мови
  5. куцохвостий — Куцохво́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. куцохвостий — КУЦОХВО́СТИЙ, а, е. З коротким або обрубаним хвостом. — Но, но, розтріскоталася, сороко куцохвоста! — скрикнула мати (Фр., І, 1955. 62); Куцохвості миші-нориці зовсім розгубилися — їх, мабуть, ошелешив раптовий простір і сонце (Донч. Словник української мови в 11 томах
  7. куцохвостий — Куцохвостий, -а, -е Съ короткимъ хвостомъ. Вх. Зн. 31. Словник української мови Грінченка