1. Великий тлумачний словник сучасної мови

куцохвостий

куцохво́стий

-а, -е.

З коротким чи обрубаним хвостом.

|| у знач. ім. куцохвостий, -того, ч. Тварина з коротким чи обрубаним хвостом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куцохвостий — куцохво́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. куцохвостий — див. чорт Словник синонімів Вусика
  3. куцохвостий — КУЦОХВО́СТИЙ, а, е. З коротким або обрубаним хвостом. Куцохвості миші-нориці зовсім розгубилися – їх, мабуть, ошелешив раптовий простір і сонце (О. Донченко); Зайшов у двір з куцохвостим, по-міському делікатним, підстриженим цуценям (Є. Словник української мови у 20 томах
  4. куцохвостий — ЗА́ЄЦЬ (тварина), ВУХА́НЬ розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦОХВО́СТИЙ розм., КОСОО́КИЙ розм., СПЛЮХ діал. На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць (М. Стельмах); Великий вухань, міцно підкидаючи задніми ногами, стрімголов мчав із кущів (М. Словник синонімів української мови
  5. куцохвостий — Куцохво́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. куцохвостий — КУЦОХВО́СТИЙ, а, е. З коротким або обрубаним хвостом. — Но, но, розтріскоталася, сороко куцохвоста! — скрикнула мати (Фр., І, 1955. 62); Куцохвості миші-нориці зовсім розгубилися — їх, мабуть, ошелешив раптовий простір і сонце (Донч. Словник української мови в 11 томах
  7. куцохвостий — Куцохвостий, -а, -е Съ короткимъ хвостомъ. Вх. Зн. 31. Словник української мови Грінченка