1. Словник української мови в 11 томах

куцохвостий

КУЦОХВО́СТИЙ, а, е. З коротким або обрубаним хвостом.

— Но, но, розтріскоталася, сороко куцохвоста! — скрикнула мати (Фр., І, 1955. 62);

Куцохвості миші-нориці зовсім розгубилися — їх, мабуть, ошелешив раптовий простір і сонце (Донч., IV, 1957,285);

// у знач. ім. куцохво́стий, того, ч. Тварина з коротким або обрубаним хвостом.

Ось зараз вискочить куцохвостий з-за куща, бухне з дула білий клуб диму, і заєць покотиться під гору (Мушк., Чорний хліб, 1960, 165).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куцохвостий — куцохво́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. куцохвостий — див. чорт Словник синонімів Вусика
  3. куцохвостий — -а, -е. З коротким чи обрубаним хвостом. || у знач. ім. куцохвостий, -того, ч. Тварина з коротким чи обрубаним хвостом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. куцохвостий — КУЦОХВО́СТИЙ, а, е. З коротким або обрубаним хвостом. Куцохвості миші-нориці зовсім розгубилися – їх, мабуть, ошелешив раптовий простір і сонце (О. Донченко); Зайшов у двір з куцохвостим, по-міському делікатним, підстриженим цуценям (Є. Словник української мови у 20 томах
  5. куцохвостий — ЗА́ЄЦЬ (тварина), ВУХА́НЬ розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦОХВО́СТИЙ розм., КОСОО́КИЙ розм., СПЛЮХ діал. На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць (М. Стельмах); Великий вухань, міцно підкидаючи задніми ногами, стрімголов мчав із кущів (М. Словник синонімів української мови
  6. куцохвостий — Куцохво́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. куцохвостий — Куцохвостий, -а, -е Съ короткимъ хвостомъ. Вх. Зн. 31. Словник української мови Грінченка