лише

Значення в інших словниках

1. лише — (вказує на обмеження) лишень, тільки. Словник синонімів Полюги
2. лише — лише́ 1 сполучник незмінювана словникова одиниця лише́ 2 частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
3. лише — ч./сп., тільки, виключно; тільки но, лише но; щойно <н. щойно тоді>. Словник синонімів Караванського
4. лише — Лише, тільки, лиш, лишень Дехто з сучасних журналістів і молодих письменників так уподобав слово лише, що забув про близьке тільки і, нехтуючи навіть стилістичні вимоги, раз у раз тулить це лише, як в оцій фразі: «Він помітив їх лише тоді... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
5. лише — I лиш, част. 1》 обмежувальна. Уживається для вирізнення, обмеження у знач. тільки, виключно. || Уживається у знач. тільки-но. || Уживається у знач. всього, тільки. 2》 підсил., спонук. Уживається при дієсловах звичайно наказ. сп. та присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. лише — ЛИШЕ́¹, ЛИШ, част. 1. обмеж. Уживається для виділення, обмеження в знач. тільки, виключно. Серед плавнів коло хатки лишилась на хазяйстві лише коза (М. Коцюбинський); Все так з-під ніг і пливе, рятують лише кущі, за які ми чіпляємося... (А. Словник української мови у 20 томах
7. лише — лише́: ◊ лише́ вла́сне добро ма́ти в о́ці думати тільки про власний добробут (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. лише — хіба́ що (ті́льки) моги́ла ви́править кого. Хтось залишиться таким, як є, не стане кращим; ніщо не змінить когось. Михайло спохмурнів. “Ні, таки цього Івана, мабуть, хіба що могила виправить” (Ю. Фразеологічний словник української мови
9. лише — ЛИШЕ́¹, ЛИШ, част. 1. обмежувальна. Уживається для виділення, обмеження у знач. тільки, виключно. Серед плавнів коло хатки лишилась на хазяйстві лише коза (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
10. лише — Лише́ нар. Только, лишь, но. Не дивися на уроду, лише на пригоду. Ном. № 8475. Не вірь, мужу, своїм очам, лише моїй повісті. Ном. № 6848. Словник української мови Грінченка