лише

хіба́ що (ті́льки) моги́ла ви́править кого. Хтось залишиться таким, як є, не стане кращим; ніщо не змінить когось. Михайло спохмурнів. “Ні, таки цього Івана, мабуть, хіба що могила виправить” (Ю. Збанацький); — Ні, його, мабуть, тільки могила виправить,— зітхнув Цигай (Я. Баш). горба́того (лише́) моги́ла ви́править (спра́вить, ви́простає). Люди дивились на таке життя (Чіпки) та хитали головами.— Ні вже: не буде добра з такого! Горбатого могила виправить…(Панас Мирний); Ну ж і пришпарили йому.. Але боюсь, що горбатого могила справить (В. Речмедін); Ігор заходився визволяти зашкарублу батькову душу з прірви старечого песимізму. ..Ні разу й думки не майнуло махнути на батька рукою: ну, що, мовляв, я можу, коли горбатого лише могила випростає? (Ю. Шовкопляс). (горба́того) і моги́ла не ви́править (не спра́вить). Негідника, мабуть, і могила не виправить (З усн. мови); — Горбатого і могила не виправить,— похитала головою Кульбачиха (О. Іваненко); (Нечипір:) — Горбатого і могила не справить. ..Дівчача натура усюди однаковісінька (Г. Квітка-Основ’яненко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лише — ЛИШЕ́¹, ЛИШ, част. 1. обмеж. Уживається для виділення, обмеження в знач. тільки, виключно. Серед плавнів коло хатки лишилась на хазяйстві лише коза (М. Коцюбинський); Все так з-під ніг і пливе, рятують лише кущі, за які ми чіпляємося... (А. Словник української мови у 20 томах
  2. лише — I лиш, част. 1》 обмежувальна. Уживається для вирізнення, обмеження у знач. тільки, виключно. || Уживається у знач. тільки-но. || Уживається у знач. всього, тільки. 2》 підсил., спонук. Уживається при дієсловах звичайно наказ. сп. та присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лише — (вказує на обмеження) лишень, тільки. Словник синонімів Полюги
  4. лише — Лише́ нар. Только, лишь, но. Не дивися на уроду, лише на пригоду. Ном. № 8475. Не вірь, мужу, своїм очам, лише моїй повісті. Ном. № 6848. Словник української мови Грінченка
  5. лише — лише́ 1 сполучник незмінювана словникова одиниця лише́ 2 частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  6. лише — лише́: ◊ лише́ вла́сне добро ма́ти в о́ці думати тільки про власний добробут (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. лише — ч./сп., тільки, виключно; тільки но, лише но; щойно <н. щойно тоді>. Словник синонімів Караванського
  8. лише — Лише, тільки, лиш, лишень Дехто з сучасних журналістів і молодих письменників так уподобав слово лише, що забув про близьке тільки і, нехтуючи навіть стилістичні вимоги, раз у раз тулить це лише, як в оцій фразі: «Він помітив їх лише тоді... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  9. лише — ЛИШЕ́¹, ЛИШ, част. 1. обмежувальна. Уживається для виділення, обмеження у знач. тільки, виключно. Серед плавнів коло хатки лишилась на хазяйстві лише коза (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. лише — Лише́, лиш, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)