1. Фразеологічний словник української мови

лишенько

ли́шенько напа́ло на кого і без додатка, нар.-поет. Хтось перебуває у скрутному становищі, у когось неприємності, нещастя і т. ін. (Жаби:) Ой, Доле, змилуйся в пригоді! Напало лишенько та й годі: Король просвітку не дає. Клює нас та й клює! (Л. Глібов).

ох (ой), (мені́) ли́хо! Уживається для вираження хвилювання, заклопотаності, страху, відчаю, досади, здивування і т. ін. (перев. в неприємних, небажаних ситуаціях). — Ох, мені лихо! — аж крикнула Оксана, оглядівшись,— куди ж я оце йду? (Г. Квітка-Основ’яненко). ой (ох), ли́шенько (ли́шечко) (мені́ (моє́))! — Ой, лишенько! — забідкалась мати (А. Головко); (Шельменко:) Ой, лишечко! пропав я на світі! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Ох, мені лишенько! — жахнулась Олександра (М. Коцюбинський); — Дивись, не здумай любов закрутити! — Ой, лишенько моє! Почав учити (П. Автомонов).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лишенько — ли́шенько іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лишенько — див. біда Словник синонімів Вусика
  3. лишенько — -а, с. Пестл. до лихо I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лишенько — ЛИ́ШЕНЬКО, а, с. Пестл. до ли́хо¹ 1. А я зрадів би, моє диво! Моя ти доле чорнобрива! Якби побачив, нагадав Веселеє та молодеє Колишнє лишенько лихеє (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. лишенько — Ли́шенько, -нька, -ньку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лишенько — ЛИ́ШЕНЬКО, а, с. Пестл. до лихо¹ 1. А я зрадів би, моє диво! Моя ти доле чорнобрива! Якби побачив, нагадав Веселеє та молодеє Колишнє лишенько лихеє (Шевч., II, 1953, 92); Мені в дівчини краще, ніж у княгині, ..красую, пишаю, лишенька не знаю! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. лишенько — Ли́шенько и ли́шечко, -ка с. ум. отъ лихо. Словник української мови Грінченка