лишенько
ЛИ́ШЕНЬКО, а, с. Пестл. до лихо¹ 1.
А я зрадів би, моє диво! Моя ти доле чорнобрива! Якби побачив, нагадав Веселеє та молодеє Колишнє лишенько лихеє (Шевч., II, 1953, 92);
Мені в дівчини краще, ніж у княгині, ..красую, пишаю, лишенька не знаю! (Л. Укр., III, 1952, 493);
Жаль і тих конят, Що так замучились, — та ба, і з ними лишенько мені: В сусіда, бач, до досвіта на ніч вони позичені (Фр., XIII, 1954, 37);
А Вівці ж що? Хіба ж вони поснули, На раді стоячи? Про їх же діло йшло?.. От те ж то й лишенько! Овечок не було (Гл., Вибр., 1951, 62);
— Мамо! Ти тільки не хвилюйся. Гайдамаки!.. — Ой, лишенько! — забідкалась мати (Головко, II, 1957, 594).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лишенько — ли́шенько іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- лишенько — див. біда Словник синонімів Вусика
- лишенько — -а, с. Пестл. до лихо I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- лишенько — ЛИ́ШЕНЬКО, а, с. Пестл. до ли́хо¹ 1. А я зрадів би, моє диво! Моя ти доле чорнобрива! Якби побачив, нагадав Веселеє та молодеє Колишнє лишенько лихеє (Т. Словник української мови у 20 томах
- лишенько — ли́шенько напа́ло на кого і без додатка, нар.-поет. Хтось перебуває у скрутному становищі, у когось неприємності, нещастя і т. ін. (Жаби:) Ой, Доле, змилуйся в пригоді! Напало лишенько та й годі: Король просвітку не дає. Клює нас та й клює! (Л. Глібов). Фразеологічний словник української мови
- лишенько — Ли́шенько, -нька, -ньку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лишенько — Ли́шенько и ли́шечко, -ка с. ум. отъ лихо. Словник української мови Грінченка