1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

любисток

Люби́сток, -стку, -сткові; -би́стки, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. любисток — люби́сток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. любисток — -тку, ч. Багаторічна ароматична трав'яниста рослина родини зонтичних, корені і листя якої використовуються в народній медицині. || Зарості цієї рослини. || Настій цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. любисток — ЛЮБИ́СТОК, тку, ч. Багаторічна ароматична трав'яниста рослина родини окружкових, корені і листя якої використовують у народній медицині. Бабуся достала з-за пазухи зілля: любистку, материнки, чорнобривцю, цвіту папороті (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. любисток — Поширена в Пд. Європі лікарська багаторічна рослина родини зонтичних; квітки жовті; культивують як приправу; вважають, що корені л. підвищують любовну енергію. Універсальний словник-енциклопедія
  5. любисток — ЛЮБИ́СТОК, тку, ч. Багаторічна ароматична трав’яниста рослина родини зонтичних, корені і листя якої використовуються в народній медицині. Бабуся достала з-за пазухи зілля: любистку, материнки, чорнобривцю, цвіту папороті (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах