любисток
люби́сток
-тку, ч.
Багаторічна ароматична трав'яниста рослина родини зонтичних, корені і листя якої використовуються в народній медицині.
|| Зарості цієї рослини.
|| Настій цієї рослини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- любисток — люби́сток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- любисток — ЛЮБИ́СТОК, тку, ч. Багаторічна ароматична трав'яниста рослина родини окружкових, корені і листя якої використовують у народній медицині. Бабуся достала з-за пазухи зілля: любистку, материнки, чорнобривцю, цвіту папороті (Г. Словник української мови у 20 томах
- любисток — Поширена в Пд. Європі лікарська багаторічна рослина родини зонтичних; квітки жовті; культивують як приправу; вважають, що корені л. підвищують любовну енергію. Універсальний словник-енциклопедія
- любисток — Люби́сток, -стку, -сткові; -би́стки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- любисток — ЛЮБИ́СТОК, тку, ч. Багаторічна ароматична трав’яниста рослина родини зонтичних, корені і листя якої використовуються в народній медицині. Бабуся достала з-за пазухи зілля: любистку, материнки, чорнобривцю, цвіту папороті (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах