мужицький

Значення в інших словниках

1. мужицький — мужи́цький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. мужицький — -а, -е, заст., розм. Прикм. до мужик 1). || Власт. мужикові, мужикам. || Такий, як у мужика. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мужицький — МУЖИ́ЦЬКИЙ, а, е, заст., розм. Прикм. до мужи́к 1, 2. Ми заходились розкувать Своїм невольникам кайдани. Аж гульк! .. І знову потекла Мужицька кров! (Т. Шевченко); – А сам ти хто – мужицький син? Кріпацька чорна кістка, значить? (М. Бажан); // Власт. Словник української мови у 20 томах
4. мужицький — МУЖИ́ЦЬКИЙ, а, е, дорев., розм. Прикм. до мужи́к 1. Ми заходились розкувать Своїм невольникам кайдани. Аж гульк!.. І знову потекла Мужицька кров! (Шевч., II, 1953, 243); — А сам ти хто — мужицький син? Кріпацька чорна кістка, значить?... Словник української мови в 11 томах
5. мужицький — Мужицький, -а, -е 1) Крестьянскій, мужичій. Бувало дають ляхам одежу мужицьку. Драг. В їх усе по панській, любе й миле, а в нас усе по мужицькому. МВ. І. 26. 2) Мужескій, мужній. Словник української мови Грінченка