навощений

Значення в інших словниках

1. навощений — наво́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. навощений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навощити. || у знач. прикм. Навощена підлога. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навощений — НАВО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до навощи́ти. Приклад був не полірований, лише навощений (М. Йогансен); Підлога була натерта фарбою й навощена до блиску (І. Багряний); Папір був добре зім'ятий і наче навощений (Ю. Логвин); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
4. навощений — НАВО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навощи́ти; // У знач. прикм. Береста на Русі до винайдення паперу займала таке саме місце, як папірус у стародав-ньому Єгипті, навощені таблички у стародавньому Римі і т. ін. (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах