1. Великий тлумачний словник сучасної мови

навощений

наво́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до навощити.

|| у знач. прикм. Навощена підлога.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навощений — наво́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. навощений — НАВО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до навощи́ти. Приклад був не полірований, лише навощений (М. Йогансен); Підлога була натерта фарбою й навощена до блиску (І. Багряний); Папір був добре зім'ятий і наче навощений (Ю. Логвин); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. навощений — Наво́щений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. навощений — НАВО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навощи́ти; // У знач. прикм. Береста на Русі до винайдення паперу займала таке саме місце, як папірус у стародав-ньому Єгипті, навощені таблички у стародавньому Римі і т. ін. (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах