навощений
НАВО́ЩЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до навощи́ти.
Приклад був не полірований, лише навощений (М. Йогансен);
Підлога була натерта фарбою й навощена до блиску (І. Багряний);
Папір був добре зім'ятий і наче навощений (Ю. Логвин);
// у знач. прикм.
Січневі морози так міцно стиснули сніг, що під ногами скриплять навощені струни (М. Івченко);
Сіра тінь жінки, що стерегла спокій заль, відокремилася від дверей і, нечутно прослизнувши по навощеному паркеті (В. Домонтович);
Земля під ногами лежала тверда й рівна. Точніше, то був добре навощений паркет, який підносив його на сьоме небо (О. Чорногуз);
Береста на Русі до винайдення паперу займала таке саме місце, як папірус у стародавньому Єгипті, навощені таблички у стародавньому Римі і т. ін (з наук. літ.);
Після остигання повидла банки закривають папером: спочатку пергаментним, навощеним або целофаном, а потім чистим обгортковим (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- навощений — наво́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- навощений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навощити. || у знач. прикм. Навощена підлога. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навощений — Наво́щений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навощений — НАВО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до навощи́ти; // У знач. прикм. Береста на Русі до винайдення паперу займала таке саме місце, як папірус у стародав-ньому Єгипті, навощені таблички у стародавньому Римі і т. ін. (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах