наговорений

Нагово́рений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наговорений — нагово́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. наговорений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наговорити. || у знач. прикм. Який після наговору (у 2 знач.) дістав магічну силу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наговорений — НАГОВО́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до наговори́ти. Ти українська мова у мені із кореня – Полем мені наговорена, Дзвоном коси прокована, В чистій воді смакована (В. Словник української мови у 20 томах
  4. наговорений — НАГОВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наговори́ти; // у знач. прикм. Який після наговору (у 2 знач.) дістав магічну силу. Знайшла відьма ножа й пірце якесь наговорене (Вовчок, І, 1955, 53). Словник української мови в 11 томах