обмірковувати

Значення в інших словниках

1. обмірковувати — обмірко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. обмірковувати — ОБМІРКОВУВАТИ – РОЗМІРКОВУВАТИ Обмірковувати, -ую, -уєш, обміркувати, -ую, -уєш. Ретельно обдумувати; детально розглядати, розбирати щось, обмінюючись думками, враженнями тощо. Літературне слововживання
3. обмірковувати — Обдумувати, обмізковувати, обраховувати, ОБГОВОРЮВАТИ; (за і проти) виважувати, зважувати; (до дрібниць) ф. обсмоктувати, пережовувати. Словник синонімів Караванського
4. обмірковувати — див. думати Словник синонімів Вусика
5. обмірковувати — -ую, -уєш, недок., обміркувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Те саме, що обдумувати. 2》 Детально розглядати, розбирати що-небудь, обмінюючись думками, враженнями і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. обмірковувати — ОБМІРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Те саме, що обду́мувати. Вона .. пройшлася по покою, немов обмірковуючи щось, а потім знов стала переді мною (Фр. Словник української мови в 11 томах
7. обмірковувати — ОБМІРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Те саме, що обду́мувати. Вона .. пройшлася по покою, немов обмірковуючи щось, а потім знов стала переді мною (І. Словник української мови у 20 томах
8. обмірковувати — ОБГОВО́РЮВАТИ що (обмінюватися поглядами, міркуваннями з ким-небудь з приводу чогось), ОБМІРКО́ВУВАТИ, ОБРАХО́ВУВАТИ рідше, ОБМОВЛЯ́ТИ заст., ОБСУ́ДЖУВАТИ діал.; ОБСМО́КТУВАТИ розм. (надто детально). — Док. Словник синонімів української мови