1. Словник української мови в 11 томах

обмірковувати

ОБМІРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Те саме, що обду́мувати.

Вона .. пройшлася по покою, немов обмірковуючи щось, а потім знов стала переді мною (Фр., IV, 1950, 294);

До самого Києва Захар не переставав обмірковувати свою зустріч з Людмилою (Ле, Право.., 1957, 93);

Була ся наймичка людина розсудливая: все обміркує, усе виважить (Вовчок, VI, 1956, 220).

2. Детально розглядати, розбирати що-небудь, обмінюючись думками, враженнями і т. ін.

Коло крамниці гурток людей — гаряче обмірковують справу (Вас., III, 1960, 325);

Слідом за возом пішли комсомольці, жваво обмірковуючи, де саме вибрати місце для кіно (Шиян, Баланда, 1957, 195);

На партійних зборах обміркували найважливіші питання бойової та агітаційної роботи (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 757).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмірковувати — обмірко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обмірковувати — ОБМІРКОВУВАТИ – РОЗМІРКОВУВАТИ Обмірковувати, -ую, -уєш, обміркувати, -ую, -уєш. Ретельно обдумувати; детально розглядати, розбирати щось, обмінюючись думками, враженнями тощо. Літературне слововживання
  3. обмірковувати — Обдумувати, обмізковувати, обраховувати, ОБГОВОРЮВАТИ; (за і проти) виважувати, зважувати; (до дрібниць) ф. обсмоктувати, пережовувати. Словник синонімів Караванського
  4. обмірковувати — див. думати Словник синонімів Вусика
  5. обмірковувати — -ую, -уєш, недок., обміркувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Те саме, що обдумувати. 2》 Детально розглядати, розбирати що-небудь, обмінюючись думками, враженнями і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. обмірковувати — ОБМІРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Те саме, що обду́мувати. Вона .. пройшлася по покою, немов обмірковуючи щось, а потім знов стала переді мною (І. Словник української мови у 20 томах
  7. обмірковувати — ОБГОВО́РЮВАТИ що (обмінюватися поглядами, міркуваннями з ким-небудь з приводу чогось), ОБМІРКО́ВУВАТИ, ОБРАХО́ВУВАТИ рідше, ОБМОВЛЯ́ТИ заст., ОБСУ́ДЖУВАТИ діал.; ОБСМО́КТУВАТИ розм. (надто детально). — Док. Словник синонімів української мови
  8. обмірковувати — Обмірко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш; обміркува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)