обмірковувати

Обдумувати, обмізковувати, обраховувати, ОБГОВОРЮВАТИ; (за і проти) виважувати, зважувати; (до дрібниць) ф. обсмоктувати, пережовувати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

обмірковувати — обмірко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
обмірковувати — ОБМІРКОВУВАТИ – РОЗМІРКОВУВАТИ Обмірковувати, -ую, -уєш, обміркувати, -ую, -уєш. Ретельно обдумувати; детально розглядати, розбирати щось, обмінюючись думками, враженнями тощо. Літературне слововживання
обмірковувати — див. думати Словник синонімів Вусика
обмірковувати — -ую, -уєш, недок., обміркувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Те саме, що обдумувати. 2》 Детально розглядати, розбирати що-небудь, обмінюючись думками, враженнями і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
обмірковувати — ОБМІРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Те саме, що обду́мувати. Вона .. пройшлася по покою, немов обмірковуючи щось, а потім знов стала переді мною (Фр. Словник української мови в 11 томах
обмірковувати — ОБМІРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Те саме, що обду́мувати. Вона .. пройшлася по покою, немов обмірковуючи щось, а потім знов стала переді мною (І. Словник української мови у 20 томах
обмірковувати — ОБГОВО́РЮВАТИ що (обмінюватися поглядами, міркуваннями з ким-небудь з приводу чогось), ОБМІРКО́ВУВАТИ, ОБРАХО́ВУВАТИ рідше, ОБМОВЛЯ́ТИ заст., ОБСУ́ДЖУВАТИ діал.; ОБСМО́КТУВАТИ розм. (надто детально). — Док. Словник синонімів української мови
обмірковувати — Обмірко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш; обміркува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)