одержувати

Оде́ржувати, -жую, -жуєш, -жує

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одержувати — оде́ржувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. одержувати — Отримувати, діставати, р. відбирати; (перевагу) здобувати, (освіту) набувати, (догану) заробляти, (урожай) збирати. Словник синонімів Караванського
  3. одержувати — -ую, -уєш, недок., одержати, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Брати, приймати те, що надсилається, надається, вручається і т. ін.; отримувати. || Діставати на руки заробіток, винагороду і т. ін. || Здобувати звання, посаду, становище і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. одержувати — ОДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., що. 1. Брати, приймати те, що надсилається, надається, вручається і т. ін.; отримувати. Люба мамочко! .. Чи одержуєш мої листи?... Словник української мови у 20 томах
  5. одержувати — діста́ти (оде́ржати) / дістава́ти (оде́ржувати) о́близня від кого і без додатка. Зазнати невдачі у тому, на що розраховував, сподівався, чого домагався. — Я боюсь дістати облизня, я хворобливо боюсь показатись смішним перед жінкою, яку люблю (В. Фразеологічний словник української мови
  6. одержувати — ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ (ВРОБЛЯ́ТИ) розм., ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ рідко; ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ) (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ... Словник синонімів української мови
  7. одержувати — ОДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Брати, приймати те, що надсилається, надається, вручається і т. ін.; отримувати. Люба мамочко!..Чи одержуєш мої листи? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. одержувати — Одержувати, -жую, -єш сов. в. оде́ржати, -жу, -жиш, гл. Получать, получить. Віруйте, що одержите і буде вам. Єв. Мр. XI. 24. Словник української мови Грінченка