одержувати
оде́ржувати
-ую, -уєш, недок., одержати, -жу, -жиш, док., перех.
1》 Брати, приймати те, що надсилається, надається, вручається і т. ін.; отримувати.
|| Діставати на руки заробіток, винагороду і т. ін.
|| Здобувати звання, посаду, становище і т. ін.
|| Заслуговувати певну оцінку на уроці або екзамені.
|| Діставати дозвіл на користування чим-небудь.
2》 Приймати для виконання.
3》 Здобувати, діставати що-небудь певними зусиллями, якимись діями і т. ін.
|| Виробляти, вирощувати. Одержати високий урожай.
4》 рідко. Здобувати, діставати перевагу в боротьбі, змаганні і т. ін.
5》 Зазнавати на собі певної дії кого-, чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одержувати — оде́ржувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- одержувати — Отримувати, діставати, р. відбирати; (перевагу) здобувати, (освіту) набувати, (догану) заробляти, (урожай) збирати. Словник синонімів Караванського
- одержувати — ОДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., що. 1. Брати, приймати те, що надсилається, надається, вручається і т. ін.; отримувати. Люба мамочко! .. Чи одержуєш мої листи?... Словник української мови у 20 томах
- одержувати — діста́ти (оде́ржати) / дістава́ти (оде́ржувати) о́близня від кого і без додатка. Зазнати невдачі у тому, на що розраховував, сподівався, чого домагався. — Я боюсь дістати облизня, я хворобливо боюсь показатись смішним перед жінкою, яку люблю (В. Фразеологічний словник української мови
- одержувати — ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ (ВРОБЛЯ́ТИ) розм., ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ рідко; ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ) (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ... Словник синонімів української мови
- одержувати — Оде́ржувати, -жую, -жуєш, -жує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- одержувати — ОДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Брати, приймати те, що надсилається, надається, вручається і т. ін.; отримувати. Люба мамочко!..Чи одержуєш мої листи? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- одержувати — Одержувати, -жую, -єш сов. в. оде́ржати, -жу, -жиш, гл. Получать, получить. Віруйте, що одержите і буде вам. Єв. Мр. XI. 24. Словник української мови Грінченка