1. Фразеологічний словник української мови

одержувати

діста́ти (оде́ржати) / дістава́ти (оде́ржувати) о́близня від кого і без додатка. Зазнати невдачі у тому, на що розраховував, сподівався, чого домагався. — Я боюсь дістати облизня, я хворобливо боюсь показатись смішним перед жінкою, яку люблю (В. Гжицький); Діставши облизня, фашист тікає, як не перерветься, намагається притиснутись до землі і загубитись на тлі зелених дерев (Ю. Яновський).

діста́ти (оде́ржати) / дістава́ти (оде́ржувати) одкоша́ (відкоша́) від кого і без додатка. 1. Зазнати невдачі у сватанні, жениханні, залицянні. Його мати була ще молода, й .. Семен підсипався до неї, дістав одкоша й от тепер мстився й на матері, й на синові (Г. Хоткевич); Маленька тендітна руса красуня (Марія Башкирцева) у центрі уваги налощених кавалерів, що з них уже не один одержав від неї одкоша (З журналу); Таміла не подобалася Іванові .. Подобалася чи ні, а напідпитку таки не раз чіплявся до неї. Й завжди діставав одкоша (Л. Дмитерко). 2. Зазнати невдачі у якій-небудь справі. — Наскільки ми (грецькі василіки) розуміємо, княгиня Ольга, діставши одкоша в Константинополі, мріє і хоче нав’язати Болгарії те, що вона хотіла б нав’язати Візантії… (С. Скляренко); Діставши одкоша від племінниці, Сердюки спробували були видурити капітал у найменшого з заробітчан — у Данька Яреська (О. Гончар); Бібліотека Оксфордського університету ніколи не видавала книг додому. Відомо, що навіть слуга короля Карла І одержав відкоша (З журналу).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одержувати — оде́ржувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. одержувати — Отримувати, діставати, р. відбирати; (перевагу) здобувати, (освіту) набувати, (догану) заробляти, (урожай) збирати. Словник синонімів Караванського
  3. одержувати — -ую, -уєш, недок., одержати, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Брати, приймати те, що надсилається, надається, вручається і т. ін.; отримувати. || Діставати на руки заробіток, винагороду і т. ін. || Здобувати звання, посаду, становище і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. одержувати — ОДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., що. 1. Брати, приймати те, що надсилається, надається, вручається і т. ін.; отримувати. Люба мамочко! .. Чи одержуєш мої листи?... Словник української мови у 20 томах
  5. одержувати — ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ (ВРОБЛЯ́ТИ) розм., ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ рідко; ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ) (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ... Словник синонімів української мови
  6. одержувати — Оде́ржувати, -жую, -жуєш, -жує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. одержувати — ОДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Брати, приймати те, що надсилається, надається, вручається і т. ін.; отримувати. Люба мамочко!..Чи одержуєш мої листи? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. одержувати — Одержувати, -жую, -єш сов. в. оде́ржати, -жу, -жиш, гл. Получать, получить. Віруйте, що одержите і буде вам. Єв. Мр. XI. 24. Словник української мови Грінченка