ополонка

Значення в інших словниках

1. ополонка — ополо́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. ополонка — ОПОЛОНКА – ОПОЛОНИК Ополонка. Отвір, прорубаний або який утворився в кризі замерзлої водойми. Орися усміхнулася, прорубала ополонку і заходилася виполіскувати шмаття (Григорій Тютюнник); Вода в Бузі холодна-холодна. Літературне слововживання
3. ополонка — (природна) пролиз, пролизень, опар; (для дихання риби) продухвина, продуховина; полонка. Словник синонімів Караванського
4. ополонка — [ополонка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
5. ополонка — -и, ж. Отвір, прорубаний у кризі замерзлої водойми. || Незамерзлий отвір або ділянка крижаного поля водойми, вкрита водою. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. ополонка — Це вируб у леді на річці Словник чужослів Павло Штепа
7. ополонка — ОПОЛО́НКА, и, ж. Отвір, прорубаний у кризі замерзлої водойми. У яру гребля, верби вряд, Ставок під кригою в неволі І ополонка – воду брать... (Т. Словник української мови у 20 томах
8. ополонка — хоч в ополо́нку. Немає ніякого виходу, дуже погано; безвихідь. Кого було Василь Семенович “подарує” ласкою — той немов виросте… А на кого Василь Семенович гнів положить,— прямо хоч в ополонку… (Панас Мирний). кра́ще в ополо́нку голово́ю. Фразеологічний словник української мови
9. ополонка — ОПОЛО́НКА (незамерзлий отвір або ділянка крижаного поля водойми, вкрита водою), ПОЛО́НКА, О́ПАР діал. Поміж більшими крижинами були ополонки, лід іще рухався (О. Ільченко); Обходиш їх, ті ями зимувальні, плішнею пробиваєш опарі (І. Гончаренко). Словник синонімів української мови
10. ополонка — ОПОЛО́НКА, и, ж. Отвір, прорубаний у кризі замерзлої водойми. У яру гребля, верби вряд, Ставок під кригою в неволі І ополонка — воду брать… (Шевч. Словник української мови в 11 томах