оскома

Значення в інших словниках

1. оскома — оско́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. оскома — -и, ж. Відчуття в'язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого. Збивати оскому. Зганяти оскому на кому — мститися кому-небудь за щось; зганяти злість. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оскома — ОСКО́МА, и, ж. Відчуття в'язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого. Хто кислиці поїв, а кого оскома напала! (прислів'я); Аркадій пройшов по кімнаті, взяв яблуко і з насолодою вкусив .. Словник української мови у 20 томах
4. оскома — (аж) оско́ма бере́ / узяла́ кого, жарт. Хтось заздрісно, хтиво або із злістю, сердито і т. ін. поглядає на кого-небудь. Як вздрів (сотник) Пазьку, що прийшла на весілля дивитися, так .. аж оскома його узяла… (Г. Квітка-Основ’яненко). Фразеологічний словник української мови
5. оскома — ОСКО́МА, и, ж. Відчуття в’язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого. Хто кислиці поїв, а кого оскома напала! (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
6. оскома — Оскома, -ми ж. Оскомина. Кислиці поїла й оскома напала. Грин. III. 232. Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. Ном. А на ваші очі оскома. Лебед. у. Словник української мови Грінченка