оскома

оско́ма

-и, ж.

Відчуття в'язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого. Збивати оскому.

Зганяти оскому на кому — мститися кому-небудь за щось; зганяти злість.

Набивати [собі] оскому — а) спричинювати відчуття в'язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого; б) втрачати інтерес до чого-небудь; пересичуватися чим-небудь; в) дуже набридати; г) (із сл. тільки, лише) досягати дуже незначних результатів у здійсненні яких-небудь намірів, бажань; вимушено задовольнятися чим-небудь малим, незначним.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

оскома — оско́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
оскома — ОСКО́МА, и, ж. Відчуття в'язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого. Хто кислиці поїв, а кого оскома напала! (прислів'я); Аркадій пройшов по кімнаті, взяв яблуко і з насолодою вкусив .. Словник української мови у 20 томах
оскома — (аж) оско́ма бере́ / узяла́ кого, жарт. Хтось заздрісно, хтиво або із злістю, сердито і т. ін. поглядає на кого-небудь. Як вздрів (сотник) Пазьку, що прийшла на весілля дивитися, так .. аж оскома його узяла… (Г. Квітка-Основ’яненко). Фразеологічний словник української мови
оскома — Оско́ма, -ми; оско́ми, оско́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
оскома — ОСКО́МА, и, ж. Відчуття в’язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого. Хто кислиці поїв, а кого оскома напала! (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
оскома — Оскома, -ми ж. Оскомина. Кислиці поїла й оскома напала. Грин. III. 232. Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. Ном. А на ваші очі оскома. Лебед. у. Словник української мови Грінченка