посторонок

Значення в інших словниках

1. посторонок — Посторо́но́к: — шворка, мотуз, частина кінської упряжі [51] Словник з творів Івана Франка
2. посторонок — посторо́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. посторонок — Посторо́нок. Мотузок. “Се воно вже так мало бути!“ — подумав собі Івоніка поважно. [...] Взяв на себе киптар, поверх того старий сердак, скрутив із соломи посторок, обперезався ним і, засунувши на голову стару високу шапку, перехрестився... Українська літературна мова на Буковині
4. посторонок — -нка, ч. Міцний ремінь або мотузок, що з'єднує в упряжці хомут з орчиком. || розм. Узагалі мотузка, тасьма тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. посторонок — Нка, ч. Міцний ремінь або мотузок, що з'єднує в упряжці хомут з орчиком. Світ збожеволів і рве посторонки румак. Нагло розскочився обрій. (П-2:125). Словник поетичної мови Василя Стуса
6. посторонок — ПОСТОРО́НОК, нка, ч. Міцний ремінь або мотузок, що з'єднує в упряжці хомут з орчиком. В коляску запрягли дванадцятеро коней, по парі впростяж, перевивши хомути і посторонки стьожками і червоним люстрином (О. Словник української мови у 20 томах
7. посторонок — ПОСТОРО́НОК, нка, ч. Міцний ремінь або мотузок, що з’єднує в упряжці хомут з орчиком. В коляску запрягли дванадцятеро коней, по парі впростяж, перевивши хомути і посторонки стьожками і червоним люстрином (Стор. Словник української мови в 11 томах