посторонок
ПОСТОРО́НОК, нка, ч.
Міцний ремінь або мотузок, що з'єднує в упряжці хомут з орчиком.
В коляску запрягли дванадцятеро коней, по парі впростяж, перевивши хомути і посторонки стьожками і червоним люстрином (О. Стороженко);
Явтух Каленикович обходить упряжку, поправляє перекрученого посторонка, вуздечку, пересуває наритника (Ю. Яновський);
Данилко гукнув на коней, ті натягли посторонки, врізався плуг у землю, і пролягла перша .. борозна по колишній глитайській ниві (І. Цюпа);
Посторонки бувають сиром'ятні, канатні та тасьмяні (з наук. літ.);
// розм. Узагалі мотузка, тасьма тощо.
Малі хлопці виглядали купами з вікон дзвіниці, ждали черги, щоб останній раз потягти .. дзвони за посторонки, та погратись дзвонами (І. Нечуй-Левицький);
Взяв на себе [Івоніка] киптар, поверх того старий сердак, скрутив із соломи посторонок, обперезався ним і, засунувши на голову стару високу шапку, перехрестився, закинув мішок на плечі і, взявши бук у руки, пішов (О. Кобилянська).
Значення в інших словниках
- посторонок — Посторо́но́к: — шворка, мотуз, частина кінської упряжі [51] Словник з творів Івана Франка
- посторонок — посторо́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- посторонок — Посторо́нок. Мотузок. “Се воно вже так мало бути!“ — подумав собі Івоніка поважно. [...] Взяв на себе киптар, поверх того старий сердак, скрутив із соломи посторок, обперезався ним і, засунувши на голову стару високу шапку, перехрестився... Українська літературна мова на Буковині
- посторонок — -нка, ч. Міцний ремінь або мотузок, що з'єднує в упряжці хомут з орчиком. || розм. Узагалі мотузка, тасьма тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посторонок — Нка, ч. Міцний ремінь або мотузок, що з'єднує в упряжці хомут з орчиком. Світ збожеволів і рве посторонки румак. Нагло розскочився обрій. (П-2:125). Словник поетичної мови Василя Стуса
- посторонок — Посторо́нок, -ро́нка; -ро́нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- посторонок — ПОСТОРО́НОК, нка, ч. Міцний ремінь або мотузок, що з’єднує в упряжці хомут з орчиком. В коляску запрягли дванадцятеро коней, по парі впростяж, перевивши хомути і посторонки стьожками і червоним люстрином (Стор. Словник української мови в 11 томах