почування

Значення в інших словниках

1. почування — почува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. почування — Почуття, чуття, відчуття; МН. емоції, пристрасті; (чого) передчуття, пречуття. Словник синонімів Караванського
3. почування — див. почуття Словник синонімів Вусика
4. почування — -я, с. 1》 Психічний стан людини, зумовлений певними зовнішніми явищами і подіями. || Сукупність певних почуттів, що зумовлюють поведінку людини. Батьківські почування. || Зовнішній вияв почуття, що супроводжує якусь дію. || Почуття любові, кохання. 2》 чого. Відчуття, передчуття, завбачення. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. почування — ПОЧУВА́ННЯ, я, с. 1. Психічний стан людини, зумовлений певними зовнішніми явищами і подіями. Естетика є властиво наука про почування, спеціально про відчування артистичної краси, – значить, є частиною психології (І. Словник української мови у 20 томах
6. почування — ВІДЧУТТЯ́ (сприймання органами чуття навколишнього світу), ЧУТТЯ́, ВІДЧУВА́ННЯ, ПОЧУВА́ННЯ, ПОЧУТТЯ́ рідше. Дотикові відчуття; Відомо, що будь-який смак складається з чотирьох відчуттів: солодкого, солоного, кислого й гіркого (з журналу)... Словник синонімів української мови
7. почування — ПОЧУВА́ННЯ, я, с. 1. Психічний стан людини, зумовлений певними зовнішніми явищами і подіями. Естетика є властиво наука про почування, спеціально про відчування артистичної краси, — значить, є частиною психології (Фр. Словник української мови в 11 томах
8. почування — Почува́ння, -ня с. Чувствованіе, чувство. Словник української мови Грінченка