1. Словник синонімів української мови

почування

ВІДЧУТТЯ́ (сприймання органами чуття навколишнього світу), ЧУТТЯ́, ВІДЧУВА́ННЯ, ПОЧУВА́ННЯ, ПОЧУТТЯ́ рідше. Дотикові відчуття; Відомо, що будь-який смак складається з чотирьох відчуттів: солодкого, солоного, кислого й гіркого (з журналу); Матвій Матвійович — хірург, а в пальцях хірурга, як відомо, підвищене чуття дотику (І. Волошин); Відчування, Свідомість, Розум — звідки ж вони узятись можуть, якщо не буде тіла? (П. Тичина); Туди тягло їх почування волі на степах (І. Нечуй-Левицький); Цілком можливо припустити, що тварини мають особливе почуття — почуття погоди, яке невідоме людям (з журналу).

ПОЧУТТЯ́ мн. (психічний стан людини як реакція на світ, людей, процеси, відносини тощо), ПОЧУВА́ННЯ, ПЕРЕЖИВА́ННЯ, ЕМО́ЦІЇ. Хвиля почуттів, і радісних, і тоскних, переповнює хлопця (М. Стельмах); Все, що вас колись давило та смуток будило, зникло; знову любі та милі почування почали вас огортати (Панас Мирний); Останні переживання загартували Нелю. Життя навчило вже її, що спротив поплачує більше, ніж сліпа покора (Ірина Вільде); — Для мене важливі в однаковій мірі різні емоції, різні почуття, які в мене пробуджують різні люди (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почування — почува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. почування — Почуття, чуття, відчуття; МН. емоції, пристрасті; (чого) передчуття, пречуття. Словник синонімів Караванського
  3. почування — див. почуття Словник синонімів Вусика
  4. почування — -я, с. 1》 Психічний стан людини, зумовлений певними зовнішніми явищами і подіями. || Сукупність певних почуттів, що зумовлюють поведінку людини. Батьківські почування. || Зовнішній вияв почуття, що супроводжує якусь дію. || Почуття любові, кохання. 2》 чого. Відчуття, передчуття, завбачення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. почування — ПОЧУВА́ННЯ, я, с. 1. Психічний стан людини, зумовлений певними зовнішніми явищами і подіями. Естетика є властиво наука про почування, спеціально про відчування артистичної краси, – значить, є частиною психології (І. Словник української мови у 20 томах
  6. почування — Почува́ння, -ння; -ва́ння, -ва́нь і -ва́ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. почування — ПОЧУВА́ННЯ, я, с. 1. Психічний стан людини, зумовлений певними зовнішніми явищами і подіями. Естетика є властиво наука про почування, спеціально про відчування артистичної краси, — значить, є частиною психології (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. почування — Почува́ння, -ня с. Чувствованіе, чувство. Словник української мови Грінченка