призов

Значення в інших словниках

1. призов — при́зов іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. призов — -у, ч. 1》 Дія за знач. призивати 1) і призиватися; оголошення про набір на військову службу; набір на військову службу. || розм. Служба в армії. 2》 Люди, одночасно призвані на військову службу. 3》 Заклик до участі в чому-небудь. Першого призову хто — один із перших учасників чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. призов — див. призва Словник чужослів Павло Штепа
4. призов — ПРИ́ЗОВ, у, ч. 1. Дія за знач. призива́ти 1 і призива́тися; оголошення про набір на військову службу; набір на військову службу. Призваний до армії одразу по закінченні школи, молодий хлопчина менш ніж за рік після призову встиг побувати солдатом... Словник української мови у 20 томах
5. призов — НАБІ́Р заст. (призов на військову службу, рекрутування), ПРИЙО́М заст., РЕКРУ́ТЧИНА, РЕКРУ́ТСТВО, НЕКРУ́ТЧИНА заст. розм., НЕКРУ́ТСТВО заст. розм., БРА́НКА діал. заст., ПОБІ́Р діал. заст. Віддавали в рекрути і Ярему разом з іншими парубками. Словник синонімів української мови
6. призов — ПРИ́ЗОВ, у, ч. 1. Дія за знач. призива́ти 1 і призива́тися; оголошення про набір на військову службу; набір на військову службу. Призваний до армії одразу по закінченні школи, молодий хлопчина менш ніж за рік після призову встиг побувати солдатом... Словник української мови в 11 томах