1. Великий тлумачний словник сучасної мови

призов

при́зов

-у, ч.

1》 Дія за знач. призивати 1) і призиватися; оголошення про набір на військову службу; набір на військову службу.

|| розм. Служба в армії.

2》 Люди, одночасно призвані на військову службу.

3》 Заклик до участі в чому-небудь.

Першого призову хто — один із перших учасників чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призов — при́зов іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. призов — див. призва Словник чужослів Павло Штепа
  3. призов — ПРИ́ЗОВ, у, ч. 1. Дія за знач. призива́ти 1 і призива́тися; оголошення про набір на військову службу; набір на військову службу. Призваний до армії одразу по закінченні школи, молодий хлопчина менш ніж за рік після призову встиг побувати солдатом... Словник української мови у 20 томах
  4. призов — НАБІ́Р заст. (призов на військову службу, рекрутування), ПРИЙО́М заст., РЕКРУ́ТЧИНА, РЕКРУ́ТСТВО, НЕКРУ́ТЧИНА заст. розм., НЕКРУ́ТСТВО заст. розм., БРА́НКА діал. заст., ПОБІ́Р діал. заст. Віддавали в рекрути і Ярему разом з іншими парубками. Словник синонімів української мови
  5. призов — При́зов, при́зову і при́зву; -зови, -зовів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. призов — ПРИ́ЗОВ, у, ч. 1. Дія за знач. призива́ти 1 і призива́тися; оголошення про набір на військову службу; набір на військову службу. Призваний до армії одразу по закінченні школи, молодий хлопчина менш ніж за рік після призову встиг побувати солдатом... Словник української мови в 11 томах