призов
ПРИ́ЗОВ, у, ч.
1. Дія за знач. призива́ти 1 і призива́тися; оголошення про набір на військову службу; набір на військову службу.
Призваний до армії одразу по закінченні школи, молодий хлопчина менш ніж за рік після призову встиг побувати солдатом, важко пораненим, оточеним і, зрештою, полоненим (В. Козаченко);
Десятки тисяч трудівників України, не чекаючи призову, добровільно вступали в армію (з публіц. літ.);
* Образно. Священик він не кадровий, а, так би мовити, останнього призову, отже, в церковних справах ще початківець (Ю. Мельничук);
// розм. Служба в армії.
– І що то за “мода” повелась тепер, – сказав дід Мирон, – так рано хлопців женити? – Не перебув він ще й призову, як його вже й окрутили (Грицько Григоренко).
2. Люди, одночасно призвані на військову службу.
Лінкоре, як я, відчуваючи грози, Зберуться незримі сьогодні на флоті Всі призови – юні і сиві матроси, Що стрічку носили твою в позолоті (М. Нагнибіда).
3. Заклик до участі в чому-небудь.
– Призов у Львівсько-Волинський басейн – я там. Призов із шахт на поле я із-під землі і на землю. А як я розводив свиней? (Б. Харчук).
На при́зов (до при́зову) іти́ див. іти́.
◇ (1) Пе́ршого при́зову якого і без означення. – один із перших учасників чого-небудь, а також зачинатель, фундатор чогось.
В Українському республіканському будинку літераторів зібралися письменники, науковці, студентська молодь, щоб вшанувати пам'ять одного з поетів першого призову – Володимира Сосюри (із журн.).
Значення в інших словниках
- призов — при́зов іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- призов — -у, ч. 1》 Дія за знач. призивати 1) і призиватися; оголошення про набір на військову службу; набір на військову службу. || розм. Служба в армії. 2》 Люди, одночасно призвані на військову службу. 3》 Заклик до участі в чому-небудь. Першого призову хто — один із перших учасників чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- призов — див. призва Словник чужослів Павло Штепа
- призов — НАБІ́Р заст. (призов на військову службу, рекрутування), ПРИЙО́М заст., РЕКРУ́ТЧИНА, РЕКРУ́ТСТВО, НЕКРУ́ТЧИНА заст. розм., НЕКРУ́ТСТВО заст. розм., БРА́НКА діал. заст., ПОБІ́Р діал. заст. Віддавали в рекрути і Ярему разом з іншими парубками. Словник синонімів української мови
- призов — При́зов, при́зову і при́зву; -зови, -зовів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- призов — ПРИ́ЗОВ, у, ч. 1. Дія за знач. призива́ти 1 і призива́тися; оголошення про набір на військову службу; набір на військову службу. Призваний до армії одразу по закінченні школи, молодий хлопчина менш ніж за рік після призову встиг побувати солдатом... Словник української мови в 11 томах