принагідний

Значення в інших словниках

1. принагідний — принагі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
2. принагідний — [приенаг’іднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
3. принагідний — -а, -е. 1》 Який здійснюється у зв'язку з нагодою. || Відповідний до нагоди, ситуації. 2》 Який трапляється іноді, час від часу, при нагоді; випадковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. принагідний — ПРИНАГІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється у зв'язку з нагодою. Про те, що заповідає титул [назва оповідання] у оповіданню, крім одної принагідної згадки, зовсім нема мови (І. Франко); – Прохання за винахідника Ігнатьєва саме і привело вас до мене?... Словник української мови у 20 томах
5. принагідний — ВИПАДКО́ВИЙ (який буває або трапляється іноді, непостійно, час від часу), ПРИНАГІ́ДНИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ОКАЗІОНА́ЛЬНИЙ книжн.; ШАЛЕ́НИЙ розм. (про кулю, снаряд і т. ін. — який випадково залетів куди-небудь, влучив у кого-, що-небудь). Словник синонімів української мови
6. принагідний — ПРИНАГІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється у зв’язку з нагодою. Про те, що заповідає титул [назва оповідання] у оповіданню, крім одної принагідної згадки, зовсім нема мови (Фр., XVI, 1955, 358); В ряді.. статей [І. Словник української мови в 11 томах