принагідний
принагі́дний
-а, -е.
1》 Який здійснюється у зв'язку з нагодою.
|| Відповідний до нагоди, ситуації.
2》 Який трапляється іноді, час від часу, при нагоді; випадковий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- принагідний — принагі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- принагідний — [приенаг’іднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- принагідний — ПРИНАГІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється у зв'язку з нагодою. Про те, що заповідає титул [назва оповідання] у оповіданню, крім одної принагідної згадки, зовсім нема мови (І. Франко); – Прохання за винахідника Ігнатьєва саме і привело вас до мене?... Словник української мови у 20 томах
- принагідний — ВИПАДКО́ВИЙ (який буває або трапляється іноді, непостійно, час від часу), ПРИНАГІ́ДНИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ОКАЗІОНА́ЛЬНИЙ книжн.; ШАЛЕ́НИЙ розм. (про кулю, снаряд і т. ін. — який випадково залетів куди-небудь, влучив у кого-, що-небудь). Словник синонімів української мови
- принагідний — Принагі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- принагідний — ПРИНАГІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється у зв’язку з нагодою. Про те, що заповідає титул [назва оповідання] у оповіданню, крім одної принагідної згадки, зовсім нема мови (Фр., XVI, 1955, 358); В ряді.. статей [І. Словник української мови в 11 томах