прирівнювати

Прирі́внювати, -внюю, -внюєш; прирівня́ти, -ня́ю, -ня́єш кого-що до кого-чого

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прирівнювати — прирі́внювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прирівнювати — -юю, -юєш, недок., прирівняти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Визнавати кого-, що-небудь у якомусь відношенні рівним кому-, чому-небудь. || Вважати кого-, що-небудь схожим на когось іншого, щось інше. || Робити рівним із ким-, чим-небудь у якомусь відношенні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прирівнювати — ПРИРІ́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, що. 1. Визнавати кого-, що-небудь у чомусь рівним кому-, чому-небудь. Оце, Охріме, побратавсь я з ним, та й обридли мені усі давні приятелі, – бо чи ж до його їх прирівняти?... Словник української мови у 20 томах
  4. прирівнювати — ПОРІ́ВНЮВАТИ (вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи тощо якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них однакове чи різне, переваги чи недоліки і т. ін.), РІВНЯ́ТИ, ЗІСТАВЛЯ́ТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ розм.; ПРИРІ́ВНЮВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИ (ПРИМІ́РЮВАТИ) (звич. Словник синонімів української мови
  5. прирівнювати — ПРИРІ́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Визнавати кого-, що-небудь у якомусь відношенні рівним кому-, чому-небудь. Словник української мови в 11 томах